keyboard_arrow_up

Міжзоряний астероїд у Сонячній системі

Історія Оумуамуа: що привело міжзоряний астероїд до Сонячної системи? (стаття Андрія Володарського)

Джерело: ScienceUkraine

Перший зафіксований у Сонячній системі міжзоряний об’єкт у минулому пережив жорстокі події, які призвели до його хаотичного руху у міжзоряному просторі. Нові дані були отримані вченими з Королівського університету Белфаста, які провели моделювання, аби зазирнути у минуле космічного гостя.

Проліт ʻОумуамуа (астрономічна назва за каталогом – 2017 U1 PANSTARRS) став чи не найвизначнішою астрономічною подією минулого року. ʻОумуамуа потрапив до Сонячної системи у жовтні 2017 року та одразу змусив астрономів терти потилиці – це був перший об’єкт в історії спостережень, який потрапив до нас з міжзоряного простору.

C2017U1 Траєкторія руху

Гіперболічна траєкторія 1I/ʻOumuamua (A/2017 U1; C/2017 U1) – позначено жовтим. Джерело: власна робота, orbitsimulator.com by Tony Dunn

За декілька тижнів дослідники визначили його як комету, однак врешті-решт було встановлено, що це сильно витягнутий 400-метровий астероїд, який за формою нагадує огірок.

Гість з іншої зоряної системи

З моменту появи ʻОумуамуа доктор Вес Фрейзер разом з колегами та міжнародною командою астрономів продовжував відстежувати будь-які зміни яскравості непроханого гостя. Дуже скоро вони з’ясували одну цікаву обставину – ʻОумуамуа не обертався періодично, як це робить більшість малих астероїдів та інших космічних тіл нашої системи. Натомість, він обертався хаотично, і було схоже, що це продовжувалось мільярди років.

A/2017 U1 в об’єктиві телескопа. Джерело: A. Fitzsimmons, QUB/Isaac Newton Group, La Palma. 

На думку вчених, однією з причин такого незвичного обертання могло стати зіткнення з іншим астероїдом у далекому минулому ʻОумуамуа. Можливо, саме після цієї фатальної зустрічі наш гість був жорстоко викинутий за межі власної зоряної системи.

“Наше моделювання цього тіла показало, що його хаотичне обертання буде тривати від мільярдів років до сотень мільярдів років, доки внутрішнє напруження не змусить його знову обертатися нормально,”

– розповів Фрейзер –

“Хоча нам досі невідомі причини хаотичності, ми припускаємо, що він почав хаотичний рух від удару з іншою планетезималлю з його системи, перш ніж він був викинутий у міжзоряний простір.”

Раніше астрономи не могли пояснити зміни у кольорі, які вони спостерігали під час руху астероїда ʻОумуамуа. На думку Фрейзера, коли видовжена сторона тіла була видима для телескопів, його бачили переважно червоним, у той час як інша частина залишалась нейтральною, як брудний сніг:

“Більша частина поверхні віддзеркалювала нейтрально, але одна з довгих бокових поверхонь мала великий червоний регіон. Це свідчить про різноманіття складових елементів, що є нетиповим для такого малого тіла.”

 

“Ми знаємо, що окрім своєї дивної видовженої форми, цей космічний огірок походить від іншої зорі, мав брутальне минуле, і саме через це він обертається хаотично. Наші результати допомагають отримати повнішу картину цього непроханого гостя. Він досить незвичайний у порівнянні з більшістю комет та астероїдів, які ми спостерігаємо у нашій сонячній системі,”

– підсумував дослідник.

Художнє зображення 2017 U1 PANSTARRS. ESO

Звідки ж взявся ʻОумуамуа? Дослідник Матіджа Как з інституту SETI, який займається пошуком позаземного життя, віддає перевагу гіпотезі уламка планети.

“Моя улюблена гіпотеза пов’язана з тим, що ʻОумуамуа є частиною планети, яка була зруйнована під впливом гравітаційних припливів від зближення з червоним карликом у бінарній системі,”

– пише Как –

“Планета сформувалася навколо компаньйона червоного карлика, але її орбіта була дестабілізована і вона вислизнула повз червоного карлика, щоби в результаті опинитись у міжзоряному просторі. Зорі типу “червоний карлик” можуть бути на диво щільними, деякі з них мають розміри Юпітера, але у сотні разів більшу масу… Якщо планета може бути подрібнена на трильйони фрагментів, які потім потраплять у міжзоряний простір, такі катастрофічні події можуть утворити значно більшу кількість міжзоряних об’єктів, ніж звичайні викиди комет та астероїдів з планет.”

Якщо ʻОумуамуа не був поодиноким мандрівником, вже дуже скоро ми зможемо спостерігати й інші міжзоряні об’єкти. У 2022 році має розпочати операційну роботу Великий ширококутний оглядовий телескоп LSST. За планом, LSST буде робити повне сканування всього неба для пошуку об’єктів з низькою яскравістю що три ночі. Тож, якщо у Сонячну систему потрапить новий гість, ми неодмінно дізнаємось про це.

Nature Astronomy (2018), doi:10.1038/s41550-018-0398-z